- наломити
- —————————————————————————————наломи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
наломити — НАЛОМ|ИТИ (5*), ЛЮ, ИТЬ гл. Надломить, поранить: потъчес˫а подъ нимь конь въ ровѣ. и наломи ногѹ малы. СкБГ XII, 13б; и наломи конь ногы мало. потькъсѧ на вълзѣ подо нимь. Парем 1271, 262 об.; наломи ему ногу м(а)ло. ЛЛ 1377, 46 об. (1015); то же … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
наломити — див. наломлювати … Український тлумачний словник
наломлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наломити … Український тлумачний словник